Гладконоги

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гладконоги
Ліопельма Гамільтона
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Земноводні (Amphibia)
Підклас: Безпанцерні (Lissamphibia)
Надряд: Батрахії (Batrachia)
Ряд: Безхвості (Anura)
Підряд: Archaeobatrachia
Родина: Гладконоги (Leiopelmatidae)
Mivart, 1869
Синоніми
Ascaphidae
Посилання
Вікісховище: Leiopelmatidae
Віківиди: Leiopelmatidae
EOL: 1560
ITIS: 173544
NCBI: 43506
Fossilworks: 113809

Гладконоги (Leiopelmatidae) — родина земноводних підряду Archaeobatrachia ряду Безхвості. Має 3 роди, з яких 1 натепер є вимерлим, 10 видів (з них 4 є вимерлими). Інша назва «хвостаті жаби». Відомі 200 млн років тому.

Загальна довжина представники цієї родини коливається від 2,5 до 5 см від інших представників свого ряду та підряду відрізняються наявність 9 спинних хребців, які вонуті і мають хрящові міжхребцеві диски. Мають доволі гладеньку шкіру, особливо кінцівки. Також особливістю цих жаб є відросток у самців позаду — від клоаки, своєрідний «хвіст», що й дало другу назву цієї родині. Втім цей відросток найбільше розвинений в існуючого роду Ascaphus й вимерлого — Vieraella. У ліопельм «хвіст» майже не помітний.

Забарвлення переважно коричневого, оливкового або бурого кольору з різними відтінками.

Спосіб життя

[ред. | ред. код]

Полюбляють водойми із швидкою течією у лісовій місцині. Не бояться холодних водойм. Переважно перебувають у воді. Час від час здатні виходити на суходіл. Активні у присмерку або вночі. Живляться безхребетними та зеленими водоростями.

Це яйцекладні амфібії. Статева зрілість настає у 7—8 роки. Самці використовують свій «хвіст» для спрямування своїх сперматоформ до самиці. У цих земноводних внутрішнє запліднення. Самиці відкладають до 50—70 яєць. За рік буває до 2 кладок. Метаморфоз триває 1—4 роки.

Розповсюдження

[ред. | ред. код]

Мешкають на півночі США, у Канаді та Новій Зеландії.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Günther E. Freytag, Bernhard Grzimek, Oskar Kuhn, Erich Thenius (Hrsg.): Lurche. In: Fische 2, Lurche. dtv, München 1980, ISBN 3-423-03204-9